REVIEW OF BATTLE
OF KURSK / PROHOROVKA (in Ukrainian)
^{----------------------------------------}

Тільки що вернувся з Сан-Хосе, Каліфорнія, з великої баталії Східнього фронту - Курськ. Битву було організовано LAH - найбільшою групою на всьому Західньому узбережжю Америки. Бої відбувалися майже три дні, ми мали в свому розпорядженню військову базу, включно з бараками. З нашої сторони брали участь такі групи:

1) 1st SS Leibstandarte Adolf Hitler - найбільша група, людей з 30, своя бронетехніка, найбільш любимі і поважані.

2) 9th SS Hohenstaufen - дуже класні і веселі люди з Сан-Хосе.

3) 12th SS Hitler Jugend - засранці.

4) 14th SS Galizien - ми!

5) Falschirmjäger'и - приємні хлопці.

6) Дивізія "German Göring" - теж засранці, які випендрюються.

7) Wehrmacht - Вермахт він і в Африці вермахт.

З совєтської сторони брала участь якась ґвардійська бриґада - людей з 50 + броньовик.

З самого початку москалі мали над нами перевагу. Їхні жовті уніформи вигідно зливалися з вигорілою пустелею. Також озброєння в них було надзвичайно легке, а це значить, що перед нами був швидкий і хитрий ворог. В нас було значно трудніше, бо мали повний виряд солдата СС з усіма СС-івськими манелями окрім лопаток. З усім цим треба було ганятися під 35-градусним сонцем - в результаті, двох наших дістали сонячні удари, а один хлопець знепритомнів. За сценарієм ми мали виграти, тому москалі страшно махлювали. Нас це добряче злило, і коли від'їжджаючи вони нам замахали "досвєданіє" зі своїм американським акцентом, то ми дружньо їм відповіли "Й.. твою Мать" :))

Вечором ми мали велику імпрезу в одному з бараків, який прибрали як німецьке казино. Ми і LAH'и мали центральний стіл, а всі інші задовольнялися бічними столиками. Мушу при тому сказати, що 14-та себе дуже добре зарекомендувала, бо офіціянти з любов'ю піднесли нам водку і нарізане сало (sic!). Поняття не маю, звідки вони про це взнали, але думаю, що командир командир Ґвардійців (росіян) Ігор зробив нам таку милу несподіванку. Під кінець після задушевної дискусії він мені ще всунув пляшку водки, тож ми добряче підпились. Мушу ще сказати, що казино вийшло на славу, грала німецька оркестра, і коли вони врізали "Еріку", то я чуть не впав з радости. Також виступала одна співачка і дуже гарно виспівувала всілякі німецькі пісеньки.

Під час наступної баталії росіяни поводились правильніше і падали, коли по них стріляли. 14-та мала в свому розпорядженню Panzerkampfwagen і ним добряче потовкли большевиків. Під кінець нас підступно окружили і добряче перестріляли, коли ми пробували скинути десант. Дуже підсрав той же командир Червоних Ігор, який, вискочивши з-за дерева, цільними пострілами з пістолета поклав майже всю залогу. Ситуацію врятував наш командир, який тигром влетів у транспортер і кулеметним вогнем прошив підступного Ігоря. :))

Вечором попойка знову повторилася.

Мій найславніший момент: підкрадаючись окопом на ворожих тилах, я наскочив на совєтський джип з їхнім генералом, якого зразу застрілив. Інший мав мене завалити ґранатою, але я його теж встиг поцілити.

Найбільший прикол: під час перерви на нас підступно напали червоні і бравурним вогнем з ґранатами біжуть просто на нас. Я натягаю чоботи, хапаю ґранати і зачинаю кидати в москалів. Перша ґраната попала в дерево і, відбившись, впала просто в наші окопи. :)) Але наші хлопці бачили, що це своя рідна і делікатно промовчали. :))

Інший момент: ми на транспортері вже від'їжджаємо, а біля нас іде компанія "ваньок". Я нагинаюся через борт і з усієї сили трахаю останнього "ваньку" своєю ґранатою по башці. :))